ЗАКОХАНИЙ В ЖИТТЯ

«Подружка Бонда» будет вести открытие 39-ой «Молодости»

Sat, 10 Oct 2009 11:50:36 GMT

В столице Украины 24 октября откроется 39-ый Киевский международный кинофестиваль «Молодость». Ведущей торжественной церемонии открытия в Фестивальном центре - «Кинотеатре Киев» станет «девушка Бонда» Ольга Куриленко. Об Ольге Куриленко в Украине начали говорить после выхода 22-фильма «бондианы» (серия фильмов о Джеймсе Бонде) «Квант милосердия», в котором она сыграла роль очередной подруги суперагента 007. На роль Камиллы из Боливии претендовали около 400 актрис, среди которых были голливудские старз Камерон Диас и Линдсей Лохан. Но режиссеру понравилась именно украинская кандидатка. Модель и актриса родилась в Бердянске Запорожской области и до 16 лет жила в Украине. В 2005 году она получила главную роль в картине Дайана Бертрана «L'Annulaire». За исполнение этой роли в 2006 году была признана лучшей актрисой Бруклинского международного кинофестиваля. Также она снялась в популярных картинах, таких, как «Париж, я люблю тебя» (2006), «Змей» (2006), «Хитмен» (2007), «Макс Пейн» (2008). Об этом сообщает УКРИНФОРМ.

Фильм открытия фестиваля - «Коко Шанель и Игорь Стравинский. Тайная история» (Франция), который будут представлять режиссер Ян Коунен и продюсеры Клоди Осар, Крис Болзли.

«Подружка Бонда» будет вести открытие 39-ой «Молодости».

http://focus.ua/culture/70272

Дівчина Бонда ніколи не вийде заміж і не роздягнеться на камеру

Mon, 13 Oct 2008 18:16:50 GMT

Один з головних персонажів чергової серії "Бондіани" у середу прилетів у Київ. В Україну завітала "подруга агента 007" Ольга Куриленко. Бердянська зірка прибула у "Бориспіль" звичайним рейсом з Парижа.

Завдяки старанням Олі київські журналісти першими отримали змогу побачити презентацію нашумілого "Кванту милосердя" за участю Куриленко, Деніела Крейга та Джемми Атертон.

А в нещодавніх інтерв‘ю Оля розповіла про паперові іграшки у дитинстві, про те, як обурюють її вигадки журналістів та про те, що ніколи у житті більше не вийде заміж. Ну і ще акторка шокувала зізнанням, що у неї в житті чоловіка немає...

"Дівчина Бонда" Оля Куриленко зробила у Києві презентацію

"Немає. Для чоловіків у мене більше зовсім немає часу. Є люди, які не хочуть бути одні. Але я не з тих. Я обходжуся сама. Не хвилюйтеся за мене...(сміється). У мене справи йдуть добре"

Цікаво, що попри те, що Оля вперше вийшла заміж у 20 років, до весілля вона нині ставиться дуже негативно. Нагадаємо, шлюб Куриленко із першим чоловіком протривав лише 3,5 роки.

"Як не дивно, я була майже переконана, що з цим чоловіком буду до кінця життя. Він теж про це думав і навіть про те, у яку школу одного разу підуть наші діти. Але я не була цілком готова до дітей", - розповідає вона в інтерв‘ю швейцарському "Бліку".

У Акторки і моделі на чоловіків немає часу - обходиться сама

"Знаєте, чому я вийшла заміж? Тому що він мене просив... Я любила його. А якщо когось любиш, то не хочеш його ранити. Я думала, якщо для нього це так важливо, то зроблю йому такий подарунок. Мені це байдуже. Для мене важливе кохання. А його не можна зберегти таким ритуалом, як весілля", - впевнена Куриленко.

"Знаєте, проблемою було те, що я ніколи не хотіла виходити заміж. Тільки тоді мені було ще не зовсім це ясно. Шлюб - це не моє. Усі мої однокласниці мріяли про весілля і дітей. Я ні", - пояснює двічі заміжня "подружка Бонда".

Але сьогодні, за словами Олі, вона знає: їй сім‘я не потрібна. "І якщо одного разу я залишуся одна, то так і повинно бути... Впевнена: я не вийду заміж більше ніколи. І своєму майбутньому другу я це повинна пояснити. Весілля і кохання - це дві зовсім різні речі", - каже акторка.

"Я не вийду заміж більше ніколи"

Між іншим, у кохання з першого погляду, Оля попередила одразу, вона не вірить.

"Ні. Цього у мене ніколи не було. Цікаво, як це повинно відбуватися, якщо ми навіть парою слів не обмовилися? Мені потрібні тижні, ні, місяці, щоб закохатися. Чоловіків, до яких я щось відчуваю, я знаю вже досить довгий час", - ділиться акторка.

"Якщо відверто, то мені більше подобаються чуттєві чоловіки, які вміють мріяти, писати вірші і не цікавляться авто. Але я маю бути уважна до того, що кажу. Можливо, завтра закохаюся в абсолютного мачо. І тоді процитують мене. Я відкрита для всього і, на щастя, змінюю свою думку", - посміхається дипломатична Куриленко.

При цьому вона уточнює: "Чоловіки іноді не знають, що у них насправді є. Зовнішність може бути оманною. І всередині найжорсткішого хлопця можуть ховатися поет і художник".

Куриленко у кохання з першого погляду не вірить, але всяке буває

"Одне з моїх правил: не оцінюй нікого по зовнішності, а дивися глибше... Я б ніколи не закохалася у чоловіка тільки через те, що він добре виглядає. Якщо чоловік мене внутрішньо підкорив, то мені зовсім байдуже, як він виглядає", - зізнається вона.

"Я - дуже реалістична людина і не обманююся. Йду по життю не у рожевих окулярах. Взагалі, краще переношу гірку правду, ніж солодку неправду. Деякі люди закривають очі на реальність. Я хочу бачити життя таким, яке вона є", - каже ще в одному інтерв‘ю Оля.

До речі, за її зізнанням, Куриленко довго не могла зрозуміти, що у ній знайшли на початку її модельної кар‘єри.

"...Вродливою себе не вважаю. Я виглядаю як звичайна, нормальна дівчина. Але коли я бачу себе на фото, то завжди думаю: чому виглядаю на кожному знімку так жахливо? Всі інші такі вродливі. Що зі мною не так?" - ділиться відвертостями акторка.

Оля запевняє, що реалістка, і вродливою себе не вважає

Свій шлях із Москви до паризьких подіумів дівчина з Бердянська називає справжнім сном. Каже, протягом кількох місяців відчувала себе героїнею якогось роману. За словами успішної моделі, це перевернуло її життя з ніг на голову і цілком його змінило.

"У мене навіть голова закрутилася. Я була як п'яна від цієї нової, дуже не реальної реальності", - додала Оля.

А відтоді, як Куриленко стала "дівчиною Джеймса Бонда", її життя змінилося ще більше. "Про мене почали писати нісенітниці, деякі речі виводять мене з себе", - каже вона.

"Нещодавно прочитала заголовок: "Я люблю стояти перед камерою оголеною". Нісенітниця! У мене немає ніяких проблем з цим. Але це не означає, що я це люблю. У наступному рядку була написано: "Ольга пообіцяла Бонду стриптиз". Гадаєте, я сказала б так?" - перепитує Куриленко.

"Це, звісно, звучить смішно, але в оголених сценах мені неважко грати. Адже в них не я, а жінка, яку я граю. Але знаєте що? Я думаю, що ніколи більше не роздягнуся перед камерою. Цього досить. Я жодного разу не була на нудистському пляжі. Адже я дуже сором‘язлива", - запевняє вона.

"Знаєте що? Я думаю, що ніколи більше не роздягнуся перед камерою"

Окрім того, не подобається Ользі, що в інтернеті пишуть, ніби вона виросла у комуні із шістьма іншими дорослими.

"Моя бабуся виховувала мене. Це правда, я з дуже скромної родини. У нас була маленька квартира, у якій жили й інші родичі. Але виховувалася я мамою і бабусею. Мій батько нас полишив. Для мене найважливіша людина у житті - моя мама. І всім тим, чого я досягла, зобов'язана саме їй. Можете це написати? Це дуже важливо для мене", - розхвилювалася зірка.

Мама - найважливіша людина у житті акторки

"Так. У нас не було грошей. І це було жорстко. Іноді ми днями їли тільки картоплю і хліб. Я мусила носити той самий светр щодня. Мої ляльки були зроблені з паперу. У нас нічого не було, але я відчувала, що мене люблять. Цього я ніколи не забуду", - каже вона.

Куриленко про дитинство: "Іноді ми днями їли тільки картоплю і хліб. Я мусила носити той самий светр щодня. Мої ляльки були зроблені з паперу"

Також, як зазначає Куриленко, у більшості випадків їй приписують хибні романи з кіноакторами.

"Але запевняю вас: у мене ніколи нічого не було з моїм колегою. І я не цікавлюся режисерами. Мене це не зачіпає. Якщо мені хтось подобається, то цей хтось може навіть працювати у супермаркеті. Мені це байдуже", - запевняє вона Ольга.

Наразі Куриленко знімається в головній ролі в ізраїльському фільмі "Стіни". А ще нагадаємо, що світова прем'єра "Кванту милосердя" відбудеться лише 6-го листопада, а у США взагалі - тільки 14-го листопада.

Фото "Бліка", "Комсомольскої правди в Україні" та фото з сайту www.kinodrive.com

http://tabloid.pravda.com.ua/person/48edec9a63778/

Київські екоактивісти ініціюють кампанію відмови від пластикових пакетів на користь паперових

Thu, 25 Sep 2008 20:00:29 GMT

27 вересня (субота) о 10.00 годині у парку Флоренс при 31 вул. Маяковського київські екоактивісти спільно з Європейською Бізнес Асоціацією проведуть акцію з прибирання засмічених в літній період територія парку від пластикових пакетів та іншого сміття. Активісти переконані, що окрім культури поведінки киян, проблема й в необхідності впровадити в торгових точках і супермаркетах замість поліетиленових пакетів паперові. Мета акції - акцентувати увагу громадськості, мереж супермаркетів та влади всіх рівнів на необхідності змінити ідеологію масового споживання – від пластикового до екологічних паперових пакетів. Акція відбудеться в рамках довготривалої програми, спрямованої на збереження довкілля та попередження від подальшого забруднення завдяки некерованому використанню небезпечних пакувальних матеріалів. Основні заходи проекту: - звернення до мереж супермаркетів з пропозицією змінити пакування їх товарів на екологічно-безпечне з метою припинення подальшого забруднення довкілля; - проведення заходів з прибирання території парк Флоренс з метою привернення уваги суспільства до необхідності збереження природи; - звернення до законодавчих органів з метою обмеження використання екологічно-небезпечних пакувальних матеріалів на законодавчому рівні; - серію навчальних заходів серед школярів міста з метою поширення екологічних знань.

Запрошуються всі охочі. Збір: 27 вересня о 10.00 у Парк Флоренс — вул. Маяковського 31

Довідка: В 2007 році в світі розпочалась активна кампанія, спрямована на виключення з обігу полімерної упаковки. Головним аргументом – пластиковы пакети практично не знищуються природним шляхом. Ефект від сміттєвих звалищ з пакетів - майже як від розлитої нафти, з якої ці всі пакети й вироблені. Подальше неконтрольоване використання цього виду пакувальних матеріалів призведе до перетворення мальовничої природи на засмічену пустелю.

Від пластикових пакетів як екологічно-небезпечної упаковки у 2007 повністю відмовився Париж частково - Ізраїль, Канада, Індія, Південна Африка, Тайвань, Сінгапур та Бангладеш. Крім того, більшість світових мереж супермаркетів перейшло на паперові пакети. Черга за українськими супермаркетами!

Контакти організаторів:
Оля Олексюк — Президент , Ротаракт Київ-Центр — 8067 332 3039
Василь Павловський — Президент, Ротарі Клуб Київ-Малтінешенл — 8067 657 2529
Партнери – київські екоактивісти, Ротарі Клуб Київ-Малтінешенл, Ротаракт Київ-Центр, Екоклуб, Європейська Бізнес Асоціація.

Нові фото Ольги Куриленко

Wed, 24 Sep 2008 14:44:17 GMT

Ольга Куриленко (Olga Kurylenko) та Даніель Крейг (Daniel Craig) позують на 'Festbuehne' в Констанці, Австрія, травень 2008 - 6 UHQ http://fatgarry.org/index.php?newsid=1928
Ольга Куриленко - Olga Kurylenko - Bebe promo - 9xHQ, LQ scans
Ольга Куриленко в сексуальній фотосесії (Olga Kurylenko) - 5 HQ
Olga Kurylenko (Ольга Куриленко) - Ph. Greg Williams - Vogue Italia August ...

Яким я запам'ятав Юрка Покальчука

Wed, 24 Sep 2008 12:57:49 GMT

Фото - мої.

Пішов із життя письменник, поет і громадський діяч Юрій Покальчук (10.09.2008). Останні роки він тяжко хворів і часто лягав у лікарню.

Юрієві Покальчуку було 67 років. Покальчук — письменник, перекладач, кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників з 1976 року. З 1994 до 1998 рр. — голова іноземного відділення НСПУ. В 1997-2000 рр. - президент Асоціації українських письменників.

Він був незвичайним письменником – його любили усі, він ніколи не наговорював на своїх колег – цим і відрізнявся від решти. Пан Юрій дуже любив допомагати молодим поетам і письменникам, виступав разом з ними, вичитував їхні книжки.

"Покаль" або "Пако" — так його знають в українських письменницьких колах. "Дядя Юра" — так у Прилуцькій колонії для неповнолітніх, яку Покальчук відвідував от вже 20 років чи не щомісяця. Він був редактором зовнішніх програм каналу "1+1", замолоду ним опікувався сам Василь Стус. Він — той, хто вижив за СРСР, не підіграючи владі, а пишучи те, що йшло від душі. Перекладач творів Е. Гемінгвея, Х. Л. Борхеса, Х. Кортасара, Ж. Амаду, Маріо Варгаса Льоси, Р. Кіплінга, А. Рембо. Вільно володів польською, англійською, іспанською та французькою мовами. Читав лекції в Англії, США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Португалії, Іспанії, Польщі, Росії.
http://sumno.com/content/view/2600/54/
http://www.kut.org.ua/books_a0110.php

Новые концепции городского освещения

Thu, 31 May 2007 17:56:03 GMT

Компания Royal Philips Electronics продемонстрировала [http://www.newscenter.philips.com/About/news/article-15788.html] на прошедшем в Роттердаме форуме City.People.Light свои новейшие концептуальные разработки в области городского освещения. В компании отмечают, что продолжающийся рост городского населения планеты постоянно увеличивает расход энергии, в том числе и на освещение городов. На эти цели уходит около 19% производимой в мире энергии.

Мост через Босфор со светодиодной подсветкой

Поэтому в компании активно работают над новыми осветительными системами, которые позволяют снизить расход электричества и одновременно повысить комфортабельность городов. Ставку в этом деле в Philips делают на светодиоды. Одна из первых светодиодных осветительных систем под названием CosmoPolis уже установлена в Стамбуле на мосту через Босфор [http://www.lighting.philips.com/gl_en/news/press/projects_events_campaigns/archive_2007/philips_connects_continents.php?main=global&parent=4390&id=gl_en_news&lang=en].

Светодиодное освещение будущего

В настоящее время в Philips работают над интеллектуальными системами освещения городов. Например, светодиодные панели могут светиться с разной интенсивностью, менять характер освещения в зависимости от обстановки.
Источник: http://science.compulenta.ru/319967/

Click to download hi-res (ZIP, 346 KB)
http://www.lighting.philips.com/global/image_global/press/bosphurus/bosphorus_02_press_160.jpg

Click to download hi-res (ZIP, 354 KB)
http://www.lighting.philips.com/global/image_global/press/bosphurus/bosphorus_03_press_160.jpg

Click to download hi-res (ZIP, 375 KB)
http://www.lighting.philips.com/global/image_global/press/bosphurus/bosphorus_04_press_160.jpg

Click to download hi-res (ZIP, 403 KB)
http://www.lighting.philips.com/global/image_global/press/bosphurus/bosphorus_05_press_160.jpg

Гроза Черного моря: Украина создает супер-корабль (ФОТО) [censor.net.ua]

Tue, 29 May 2007 19:28:30 GMT

18 мая офицеры Научного центра Военно-морских сил Украины представили модель нового украинского многоцелевого корабля.
Его компьютерная презентация состоялась в павильоне клуба Севастопольского военно-морского института перед торжественным собранием по случаю Дня науки.

Согласно открытым данным, новый корабль может иметь такие вооружения: восемь крылатых противокорабельных ракет с дальностью полета свыше 120 километров, одно артиллерийское орудие калибра 100 миллиметров, два торпедных аппарата, комплекс зенитных ракет самообороны с дальностью полета 12 километров, два скорострельных малокалиберных орудия для противоракетной обороны, противолодочный вертолет, а также другие вооружения
(ранее командующий ВМС Украины вице-адмирал Игорь Тенюх сообщил, что разрабатываемый корабль будет иметь водоизмещение около 2500 тонн - ОЛ).

Вместе с тем, представленный проект, в частности, не уточнял, чьи ракеты будут стоять на украинском корабле: российские, французские, израильские или собственно украинские.

Офицер Научного центра ВМС, дававший разъяснения журналистам, подчеркнул, что на компьютере представлен несекретный проект, и что окончательное решение по вооружениям украинского корабля руководством Министерства обороны еще не принято, поэтому говорить о точных боевых возможностях корабля пока рано.

После презентации состоялось торжественное собрание, на котором временно исполняющий обязанности начальника Научного центра ВМС Украины Василий Радчук сообщил, что на сегодняшний день Научным центром "обоснована оперативно-тактическая модель применения корабля, разработаны оперативно-тактические требования и тактико-техническое задание на его проектирование. Проведен ряд мероприятий по заключению государственного контракта на проведение проектных работ".

Тем не менее, никто из офицеров не ответил на вопрос, когда новый корабль появится "в металле". По общему мнению, для этого нужны деньги из государственного бюджета и политическая воля украинского руководства.

Источник: Олег Леус для Цензор.НЕТ.

Фото предоставлено Цензор.НЕТ научным центром Военно-морских сил Украины

Хто буде представляти Україну на Євробаченні-2008?

Tue, 29 May 2007 19:22:11 GMT

В кого які побажання, прогнози?

Недiля 13:20, Ексклюзив. ЗАРАЗ!

Sun, 13 May 2007 10:31:19 GMT

Дивіться!

P.S. Запис сюжету про спільноту http://community.livejournal.com/zabroshennye/:
121.33 Mb [stalkery.mpg, MPEG-II] http://depositfiles.com/files/861370

P.P.S. Для більш зручного завантаження додаю кілька посилань на той самий запис:

Fast:
http://rapidshare.com/files/31242536/ZABRDOMA.part1.rar.html
http://rapidshare.com/files/31246564/ZABRDOMA.part2.rar.html

UA-IX:
http://file.cyfra.net/files.php/3bda9ad05d84b1fe521dd70b205d9992/stalkery.mpg

Ласкаво просимо на День Європи!

Wed, 09 May 2007 14:44:53 GMT

19 травня 2007 року мешканці Києва вп’яте відзначатимуть День Європи
Міністерство закордонних справ України затвердило план заходів, що проходитимуть у рамках святкування Дня Європи. Взяти участь у святкуванні Дня Європи планують 26 посольств країн Євросоюзу, Туреччини, Хорватії та Македонії. Як і планувалося, на центральній вулиці Києва діятиме «Європейське містечко», в якому працюватимуть школа європейських мов та павільйон громадських дебатів, проходитимуть інвестиційний форум «Стратегія Київщини: Партнерство. Інвестиції. Розвиток» та урочистий концерт виконавців з України та країн-ЄС. Офіційне відкриття свята відбудеться на Майдані Незалежності за участі представників уряду України, керівництва столиці та послів країн Євросоюзу.
В програмі святкувань запланований міжнародний дипломатичний раут «Мистецтво без кордонів», що пройде 18 квітня за участю провідних діячів мистецтв України та представників дипломатичних місій іноземних держав. Крім того, у Павільйоні публічних дебатів мешканці та гості столиці матимуть можливість поспілкуватися з представниками законодавчої та виконавчої влади, громадських та молодіжних організацій України, керівниками дипломатичних місій. У рамках Дня Європи футбольна команда Міністерства закордонних справ зіграє у міні-футбол з командою Європейської комісії в Україні.
За інформацією МЗС України, 19 травня планується суботнє радіо звернення Президента України Віктора Ющенка, присвячене Дню Європи в Україні.
Нагадаємо, що перше святкування Дня Європи пройшло в Україні 2003 року, як спроба наблизити Європейський Союз до українців. Продовжуючи у тому ж дусі, метою Дня Європи 2007 є забезпечення публічного форуму для діалогу і різноманітних заходів з широким залученням громадськості та можливістю поспілкуватися на важливі теми сьогодення, зокрема, у рамках дискусій про ЄС і його відносин з Україною.
Про це прес-службі КМДА повідомив заступник голови КМДА Віталій Журавський.
http://www.kmv.gov.ua/news.asp?IdType=1&Id=93468

Ірена Карпа: Мене хвилює те, що скоро пройде дія страшних таблеток

Tue, 17 Apr 2007 18:11:40 GMT

АЖ 5 запитань

АЖ: Хто ви?
— Я куку тижня. Нє, ладно, я - ПКІ. Пожиратель Кабачкових Ікр. Нє? Ну лана... Я.... о, я диспетчер польотів над гніздами зозуль. Я - сестра сраки-дошки. Старша, кажись. Ми — біляночка і розочка... цилічка і гозочка, так вже й бути.

АЖ: Що вас хвилює, якщо щось хвилює?
— Хвилює те, що скоро пройде дія страшних таблеток, і прийде привид відрізаного Куска Десни (це не тої, що зачарована десна) і буде мене мучити... Нда. Знайшов у кого виростати зуб мудрості.

АЖ: Що з українською культурою не так, якщо щось не так?
— Кажись, вона гниє, не як риба - з голови, а як цибуля - зсередини. Тобто вся штука в персоналіях. Замість того, аби кожен визначився з тим, що він собі хоче і завів в активі сильний намір збудувати це, він тільки дивиться, на кого би то ще, успішнішого за себе, нагадити. Заздрість - страшна штука. Мало того, що жере твій час, так ще й показує всім, як ти сам себе не любиш і жереш без солі... Таке собі свідчення не-реалізації. Хоча, як казав Дон Хуан, ми з абсолютно однаковими зусиллями можемо збудувати себе і стати сильними, або ж руйнувати себе і стати нещасними, чим більшість людей активно займається, прикриваючись "не тим місцем і не тим часом" для своєї геніальності. Люди, час є тільки тут і тепер - і більше ні крихти.

АЖ: Ви прийшли у цей світ з...
— ...велетенською гематомою на баняку. Бабця до сих пір розказує, як там в ній хлюпотіла кров і який у мене був страшний крючкуватий ніс (до речі, в неї такий же!)

АЖ: Кому потрібно те, що ви пишете?
— Мамі, татові і тьоті Любі. Вони тоді більше люблять сусідських дітей, коли є з чим порівнювати... бугага!!
Це чтиво для тих, хто манав ставати частиною системи, хто не боїться мріяти і йти до мрій, хто цінує свободу і досвід, а не тупе накопичення матеріальних речей і "статусів". Одним словом, для тих, хто розуміє швидкоплинність власного життя і усвідомлює потребу жити його насичено. Навіть офіс-баришні, прочитавши "Сук", перестають робити за когось їх роботу. Якось більше люди роздупляються в тому, що свою кашу треба прикривати кришкою, аби в неї не нахаркали.

про подорожі

АЖ: На початку квітня ти повернулась з Ляйпцізького книжкового ярмарку, куди їздила з Жаданом...
— Ага. Там я таки зрозуміла, що Жадан - поет да бест в Україні, і не тільки придуряється (слово дурь – треба курсивом) кльовим чуваком, а ним і є. А ще там порадував білоруський хаґґі-беар Хаданович. І тільки німці намагалися зробити все дуже цивільно і пристойно. Хороші такі, чемні. Посадили нас за стіл, казали чемно в мікрофон читати, а моя акторка увлєклась і вхєрачила 16 сторінок мого тексту німецькою на порєдну публіку... От було жалко пацанів.

АЖ: І як вони - ляйпцізькі пацани - відреагували?
— Ну так, слухали й не пікали. Якби ще я розуміла, про що читає дєвочка... пам’ятаю тільки, що „Ґуччі-хуючі” переклали як „Давідофф-фак офф”. А так хто зна - раптом якогось там Гессе читала?!! Нє, про Гессе ніззя так. Це я просто кого згадала, того і перднула. Зато у Ляйпцігу зустрівся Фауст з Мефістофелем. Ще й досі там є бар, куди типу Меф повів Фауста показати, що от студіки бухають, тішаться, а ти, старе чмо, якої мами філософію за яйця тягнеш?! Ну і все таке. Скюз мі мі френч дайджест.

АЖ: Фауст кричав: „Спинися мить!” тоді, коли вже...
— Нєє. Фауст кричав: Спинися, мать твою! І біг за Гретхен.

про книжковий тур

АЖ: Ханиги часто кричать тобі своє ганьба. В кого тобі хочеться пожбурити гнилим помідором?
— Хочеться пожбурити в:
паркувальників
охоронців
сторожів
продавщиць в бутіках
касирок
офіціанток
людей похилого віку та пасажирів з дітьми
Якийсь постмодерн вже пішов. Але я думаю, що пику бити дуже навіть треба. Просто певні соціальні кола іншої мови взагалі не розуміють. Тим більше, української. "Ганьба" – це слово, якого ханиги не знають, думаю. Бо ж українською, а вони її нє панімают.

АЖ: Під час книжкового туру твоїм "найбільшим культурним шоком" було те, що саме українською на Сході говорять молоді і модні...
— Ага, тобто, вся тотальна російськомовність східних регіонів - міф, придуманий мас-медіа. І тут вони, як попки-дураки: одне перднуло, інші підхопили і понесли...
Люди, які приходили на презентації – а в Луганську, Донецьку і Запоріжжі приходилі повні магазини – це дуже приємні "характерні" (від слова "характер") представники моєї цільової авдиторії. Як і авдиторії інших не-кон’юнктурних письменників та хорошої музики. Всі вони питали, коли припреться до їх міста QARPA, наприклад... І всі слухають якісну західну музику (а не асортимент рускагаварящіх станцій і каналів) і читають переклади актуальних авторів. Принаймні, дуже хочеться вірити в те, що графік такого "розкладу" повзтиме вверх. Респект чувакам, коротше.

АЖ: Один східноукраїнський україномовний дідусь під час бічез-туру вручив тобі на папері схему кореневої системи будяка із написом - Будяку від будякофіла — дуже мило. Хто взагалі вигадав тобі це прізвисько - будяк української літератури?
— Ага, було таке. Тільки там була формула алкалоїда будяка і він назвався будяколюбом. Дуже просунутий такий дідусь. Навколо нього ще купа молодняка тусується. А ще приходили люди з покоління моїх батьків - в районі 45-47 років. Слухали все, сміялися у правильних місцях, а відтак підписували стоси книжок друзям. А деякі просто приходили з доньками: кайфово так бачити красиву маму і красиву доньку, обоє продвинуті. Коли бачиш, що з віком людина не гасить вогонь в очах і не сповільнює кров у жилах, "бо так нада", це дає віру в життя і в кайфовість кожного його моменту, незалежно від того, скільки тобі років, хто ти "чіста па статусу" тощо.
А хто вигадав? Ну, видіння в мене було таке: є Спілка Письменників. Це такий город великий. Буряки там, картопля, все таке правильне, корисне й соц-реалістичне. Є гарна клумбочка охайна: піони, мальви, незабудки. Це весь просунутий укрсучліт. Ну і є я - ні в тин, ні в ворота, пилип-з-конопель (є, ай лайк іт!), що заглядає з любов’ю за паркан клумбочки і мило з квіточками гомонить. І вони його лю, і він їх. Але вони ніжні і порядні більш-менш, а він весь фіолетовий, красівий і жирний. І з колюками.

АЖ: Є у будяка якісь спорідненості? Хто тобі найближчий за духом? Конкретні персоналії або цілі епохи, покоління...
— Шо-небудь таке ліве й екстремістське. Типу Студентської революції в Парижі. Хоча зазвичай я не люблю французів. Мерд, альор. (АЖ: Отож гівно — франц.) Подобається те, що їппі робили - як вони з товстосумів і поліції знущалися... Еббі Хоффман дуже зацікавив був. Цікаво, чи існує рецепт безпрограшних революцій, чи це тільки насолода процесом, а потім ті з колишніх провокаторів і лівих радикалів-антисистемників, хто не запхався дупою в парламентське крісло, стріляються в себе на дачах?

про потрібну літературу

АЖ: Серія „Графіті” одного з українських видавництв і не тільки вона одна тепер активно випускає рулони туалетного паперу з дебютними „урбаністичними романами”, всі як один про сумнівної достовірності досвіди якихось сексів, наркотичних сп'янінь. Виглядає це жалюгідно, а вже щоб читати...
Твої поради молодим, які хочуть писати, але не знають про що? І для якої літератури зараз час?
— Думаю, це визначає тільки читач. І хто я така, шоби комусь шось радити? У кожного своя доля і свій шлях широкий, хто як хоче, той так дроче: низько чи високо. От зара є це нове покоління кльових дєвочок (хочу побільше читати молодняк, думаю, є ще щось жирне): Галя Ткачук, Ксеня Харченко... Там якась особлива альтернативна мітологія. Дуже українська і дуже місцями споріднена. Щось назріває, якийсь певний символ мусить розкритися... І ще, коли це все подається людською, простою і живою мовою, і коли філософський меседж читається між рядків, а не в дидактичних кишках - оце і є зе бест література, як на мене.

АЖ: Як письменниця читає книги? Яка література потрібна тобі як читачу?
І яку книжку ти востаннє читала до того захоплено, аби забути, що читаєш художній твір?
— От якраз Галю Ткачук читала - "Славка". Дуже кайфова книжечка. Читаю для: не-забування французької, розвитку англійської і відкриття ще не перекладеного в нас, читаю всіх нових укр. письменників, аби тримати руку на пульсі і тішитися, що хтось з’являється, читаю зубрів покоління Іздрика, аби черпати мову...

про справедливість

АЖ: За гроші рок-кумири впарюють відданим прихильникам отруєну воду. От Олег Скрипка рекламує кока-колу...
— Ну, це ще запросто і певні стрет-еджери роблять: позиціонують себе не-м’ясоїдами і не-в’їбатись-порядними-перцями, а самі довбуть траву зранку до ночі і, будучи одруженими на „коханих і єдиних”, сплять із тьолками знайомих..

АЖ: Коли в цьому світі настане справедливість?
— Справедливість у світі не настане ніколи. Можна тільки налаштовувати баланс у собі. І не паритися почуттям власної важливості. Пам’ятати про те, що час тікає...

АЖ: Стати посмертним героєм - кому це потрібно?
— Мені – нє.

Розмову вела Галя Карпа
http://www.azh.com.ua/
Своїми фото з нами люб’язно поділилась Ірена Карпа

http://www.azh.com.ua/newspage.php?subaction=showfull&id=1176374391&archive=&start_from=&ucat=2&

Рок-афішка

Wed, 11 Apr 2007 13:54:36 GMT

У Палаці Спорту 15.04.2007 o 16:00 відфестивалять рок... Гамма Рей. Хейтбрід. Дарк Ф`юнерал. Сіністер. Флешгор.

P.S. О вреде... (:
Чувак покупает в лотке сигареты. На Украине на новых пачках предупреждения большие, черным по белому, чего от курения бывает.
Берет пачку винстона. С минуту на нее смотрит, сует обратно со словами: Девушка, не надо мне импотенцию, дайте лучше рак легких..
http://users.livejournal.com/gitanes_/2024946.html

Кафе Рафінад по вул. Пушкінській (фото 2006 р.)

Thu, 22 Mar 2007 17:08:55 GMT

Зидан отметил очередное возвращение

Tue, 20 Mar 2007 10:47:42 GMT

Вечером в понедельник 19 марта в Марселе состоялся благотворительный матч между командами "друзей Зинедина Зидана" и "друзей Роналдо". Ушедший из спорта француз и выступающий за "Милан" бразилец приняли участие в игре, завершившейся крупной победой команды Зидана - 6:2. Сам француз голов не забил.
Как сообщает Reuters, бывший капитан сборной Франции впервые вышел на футбольное поле в Европе с тех пор, как он был удален в финале чемпионата мира в Германии (9 июля 2006 года). Благотворительная игра получила название "Матч против бедности" и проходила под эгидой ООН. Зидан и Роналдо являются послами доброй воли этой организации.

За команду "друзей Зидана" голы забили Антони Сиши, Джамель Деббуззи (известный французский комик), Хавьер Портильо (он оформил дубль) и Сами Аль-Джабер. Еще один мяч в свои ворота отправил защитник "друзей Роналдо" Ронни. В команде бразильского форварда отличились Херард и Сонни Андерсон.
Напомним, что в своем последнем официальном матче Зинедин Зидан был удален за удар головой в грудь защитника сборной Италии Марко Матерацци. Последние минуты дополнительного времени финала чемпионата мира прошли без Зидана, и французская команда уступила итальянцам в серии пенальти.
http://www.lenta.ru

Киотский протокол будем внедрять вместе с французами

Tue, 20 Mar 2007 09:58:27 GMT

Украина и Франция договорились о содействии проектам в соответствии с механизмом совместного внедрения Киотского протокола. Об этом Українським Новинам сообщила пресс-служба Министерства охраны окружающей среды. Соответствующее соглашение было подписано между правительствами двух стран 15 марта в Париже. С украинской стороны договор подписал министр охраны окружающей среды Василий Джарты, с французской - министр-делегат по вопросам внешней торговли Министерства экономики, финансов и промышленности Кристин Лагард. Соглашение призвано способствовать реализации проектов по сокращению выбросов парниковых газов и увеличению поглощения твердых компонентов выбросов стационарных источников. Договор заключен до 2013 года и будет продлен еще на 10 лет, если Украина или Франция не подадут других заявлений.
"Настоящий документ открывает для Украины новые возможности по выполнению нашим государством обязательств по Киотскому протоколу. Мы надеемся, что в ближайшее время Украина получит французские инвестиции для модернизации нашей промышленности. Это в свою очередь будет способствовать сохранению окружающей среды как в Украине так и всем мире", - отметил Джарты.
Кроме того, стороны провели ряд переговоров, основными вопросами которых стали: активизация деятельности Украины и Франции в имплементации положений Киотского протокола, в частности в рамках программ борьбы с глобальным потеплением; адаптация методов и стандартов экономик обеих стран к общепризнанным нормам выбросов в атмосферу вредных веществ.
Во время переговоров был обсужден вопрос о создании украино-французского консультативного механизма реализации Киотского протокола, а также о привлечении опыта французской стороны в программы переработки отходов, технологии которых соответствуют установленным международным нормам.
В этой связи Джарты дал принципиальное согласие на встречу в Киеве 3 апреля 2007 года во время украино-французского бизнес-форума с руководителями французских предприятий, которые специализируются на проблемах охраны окружающей среды.
В свою очередь французская сторона обязалась информировать о технических, институционных и финансовых условиях внедрения проектов в рамках подписанного соглашения, а также способствовать закупке потенциальными покупателями единиц сокращенных выбросов.
Украина и Франция договорились сотрудничать и по другим вопросам проблемы изменения климата в ключевых секторах экономики, в частности в сферах повышения энергоэффективности и получения энергии из метана, добытого из отходов.
Стороны договорились и в дальнейшем углублять сотрудничество, направленное на выполнение положений рамочной конвенции ООН об изменении климата и Киотского протокола.
Как сообщало агентство, Украина ратифицировала Киотский протокол 4 февраля 2004 года.
Согласно протоколу, для каждой страны устанавливается максимально допустимая граница выбросов парниковых газов.

Информационное агентство "Українські Новини"
http://www.ukranews.com/

Письменник Юрій Андрухович: Захід перебільшує нашу бідність і занедбаність

Mon, 19 Mar 2007 14:16:46 GMT

Після отримання літературних премій в Німеччині та Швейцарії Юрій Андрухович повернувся в Україну з новою книжкою «Таємниця».

Найвідоміші книги Андруховича:
Романи «Рекреації», «Московіада», «Перверзія», «Дванадцять обручів», есе «Дезорієнтація на місцевості», «Диявол ховається в сирі», збірки поезії «Небо і площі», «Середмістя», «Екзотичні пташки і рослині», «Пісні для Мертвого півня».

– Пане Юрію, про що ваша нова книжка?

– Вона називається «Таємниця» і написана, а краще сказати — записана, переважно в Берліні. Записана, тому що це виклад довжелезного семиденного інтерв'ю, яке робив зі мною німецький журналіст Еґон Альт, аби написати свою книжку. Але сталося так, що він несподівано пішов з цього світу — загинув в автокатастрофі. Перед тим він закинув мені усе, що ми з ним наговорили, на семи дисках. І через деякий час я вирішив, що якщо його книжки ніколи вже не буде, то, може, я постараюся з цього матеріалу зробити свою.

– Тобто ця книга — автобіографічна?

– Це може навіть здаватися якоюсь мемуарною прозою. Перший розділ — це дитинство. Є окремий армійський, студентський та інші розділи про мої життєві віхи. Підхід у мене був такий: якщо я хочу чесну книжку, то не намагаюся прикрашати те, що говорив. Еґон багато в чому піддавав сумніву мої відповіді, іронізував над ними. Його цікавило, що я міг робити в Спілці письменників, чому вступав до неї? Або чому я в радянські часи почав друкуватися, як можна було взагалі тоді друкуватися? І мені треба було вишукувати на це пояснення…

Перша книжка Пінчука українською

– Чи вважаєте себе впливовою людиною в Україні?

– Мабуть, так. В кожному разі мої тексти читають, як прийнято казати, перші особи. Всілякі відгуки і сигнали звідти я отримую.

– А хто конкретно?

– Президентська пара. Ще люди з найближчого оточення президента з «помаранчевого» табору. Про протилежний табір мені мало що відомо. Можу сказати, що останнім часом відкрив для себе мої тексти Віктор Пінчук. Мені було приємно від нього чути, що «Дванадцять обручів» — це перша у його житті книжка українською мовою, яку він читає. Поживемо — побачимо, наскільки це потім може бути впливовим. В сенсі реальної політики — не думаю, але в сенсі творення інших поглядів — можливо.

– Вас впізнають, зупиняють на вулиці, просять автографи?

– Так. Але хибно собі уявляти, що це у мене у Франківську така лафа. Тут якщо хтось і підходить автограф попросити, то швидше думають, що я Тарас Чубай (лідер групи «Плач Єремії»). Натомість де й справді іноді бачу, що впізнають, а іноді зупиняють на вулиці і намагаються заговорити, то це в Києві. Думаю, що в Києві загалом моя найкраща публіка.

Не хочу зараз інші міста образити, але київська публіка просто масово набивається на всі мої виступи, читання, перформенси останніх років і з першої хвилини, з першого такту дуже активно мене підтримує.

– Чому ви тоді залишаєтеся в Івано-Франківську?

– Я надзвичайно багато подорожую, і важливо мати місце, куди хочеться повертатися, де ти вдома. У Києві я б такого місця не мав. Я був би в Києві, як кажуть, «понаєхавшим», і все одно перебував би в якійсь перманентній подорожі. А Франківськ — це таке місце у світі, де однозначно сумнівів немає — я вдома.

– Змінилося ваше ставлення до Європи після її близького пізнання?

– Я йшов від беззастережного визнання всього, що там є, мало не ідеальним до дедалі критичнішого розуміння того, що насправді нічим ми тут, в Україні, не нещасніші. І до такої, можливо, банальної істини, що матеріальний добробут дійсно не є найважливішим на цьому світі, і що існують якісь цінності, в яких найкращі, найтонші люди західного світу заздрять нам і вважають, що ми в цьому плані набагато щасливіші.

Думаю, що існує два взаємноспрямовані стереотипи-антиподи. Західноєвропейці перебільшують нашу бідність, занедбаність і безнадійність, а ми перебільшуємо їхнє багатство і їхню впевненість у тому, що життя склалося. Це неспівпадіння, на мій погляд, абсолютно легко б вирішувалося, якби на Заході справді почали спокійніше ставитися до того, щоб наші люди їздили туди, а вони, відповідно, їздили сюди. Тобто відкритість, свобода пересування і міжлюдські контакти — ось і весь рецепт.

Шматок хліба

– Вам легше пишеться в країнах Заходу, де нібито все є, але, кажуть, зникає духовність, чи в Україні, де все навпаки?

– Це такий банальний стереотип. Комусь вигідно говорити, що там у них духовність вимерла. Насправді життя складніше: є якісь ознаки і цього, але є й страшенно багато ознак протилежного. Як, скажімо, певна відкритість людей до всього, що чуже і екзотичне. Тобто готовність сприймати чужу культуру як свою, переживати її. Це, на мій погляд, дуже виграшна риса сучасної європейської свідомості.

А пишеться мені вже зараз важко всюди. Пригадую собі, коли писав перший свій текст на Заході — «Московіаду». У мене тоді було три місяці часу, я видавав по 10-15 сторінок на день. А зараз, якщо у мене на день виходить одна сторінка чи півтори — це вже дуже великий успіх.

– Чи може письменник в Україні заробити собі на прожиття тим, що пише?

– У нас є певна кількість письменників, які живуть з написаного. Це, безумовно, не означає, що вони живуть виключно з продажу своїх книжок. Власне, продаж книжок — це додаток. Але свої професійні здібності для заробляння хліба вони використовують по-іншому. Пишучи для медіа, перекладаючи тощо. Для західно-європейських письменників продаж книжок теж не є вирішальним чинником. Нормальний, знаний і амбітний письменник більшою мірою заробляє на життя, власне, поїздками-виступами. У Німеччині та Австрії це відбувається систематично.

– А з чого переважно живете ви?

– Значна частина моїх заробітків від книжок, які продаються в Україні, бо практично все написане мною одночасно перебуває в продажу. Окрім того, на сьогодні вже у 14 країнах видані мої книжки. У матеріальному сенсі найпомітніший німецькомовний світ.

Наприклад, торік «Московіади» італійською мовою продалося аж два примірники, а твори, перекладені на німецьку, продаються десятками тисяч. У Німеччині триває своєрідний бум зацікавлення літературою Східної Європи, і найбільше — України.

– Чи не пробували ви писати іншими мовами?

– Я мав певний такий період, коли перекладав російською свої власні колонки до «Зеркала недели», і раптом побачив, наскільки вона бідніша від української (сміється). Але насправді це просто була моя проблема, а не російської мови. Думаю, що я вже не буду змінювати мову, бо максимально багато й добре можу сказати виключно українською.

http://delo.ua/news/communication/interview/info-24663.html

Nokia объединяется с Siemens

Mon, 19 Mar 2007 14:13:34 GMT

Корпорации Nokia и Siemens объявили о намерении объединить свои подразделения по производству телекоммуникационного оборудования. Слияние двух европейских гигантов телекома приведет к созданию одного из крупнейших мировых поставщиков средств связи. Стоимость активов Nokia Siemens Networks составит порядка 25 млрд евро.
Nokia и Siemens передадут в объединенную компанию подразделения по производству сетевого оборудования. В результате Nokia сфокусируется на производстве сотовых телефонов, а Siemens останется промышленным конгломератом без подразделений высоких технологий (компания выделила производство компьютеров в СП Fujitsu-Siemens, а производство сотовых телефонов — Siemens-BenQ). После объявления о сделке курс акций Siemens на Франкфуртской бирже подскочил на 7,8%, достигнув отметки 67,70 евро. Акции Nokia на бирже в Хельсинки подорожали на 3% до 16,11 евро.

Доли партнеров в новой компании Nokia Siemens Networks будут равными, хотя финская сторона получит большинство кресел в совете директоров. По словам представителей Nokia, синергия от слияния позволит к 2010 г. довести экономию затрат до 1,5 млрд евро в год. Штаб-квартира совместного предприятия разместится в Финляндии. По завершении слияния должность генерального директора Nokia Siemens Networks займет нынешний топ-менеджер Nokia Саймон Берсфорд-Уайли. Как ожидается, немецкая сторона будет играть в управлении совместным предприятием меньшую роль, чем финская.
Крупные производители телекоммуникационного оборудования, в том числе Nokia, Siemens и американская Lucent Technologies, испытывают постоянно растущее конкурентное давление со стороны в первую очередь китайских корпораций Huawei и ZTE. Эти компании активно теснят традиционных лидеров отрасли. Пока совокупная рыночная доля китайских компаний невелика, однако китайцы предлагают продукты и услуги по сравнительно низким ценам. Важным фактором является также гигантский объем внутреннего рынка Китая.
По материалам: http://www.vedomosti.ru/
http://expert.com.ua

Оля Куриленко, колишня однокласниця моєї дівчини у ЗМІ :)

Thu, 15 Mar 2007 10:10:07 GMT

Ольга Куриленко родилась 14 ноября 1979 года в Бердянске. В 17 лет получила предложение от парижского агентства моделей «Медисон». В ее активе более полтора десятка обложек известнейших журналов: Madam Figaro, Glamour, Iza, Elle.
Работала лицом фирмы «Нивея» в Японии и для таких известных каталогов, как «Отто», рекламного издания ведущей во Франции фирмы-производителя нижнего белья Le jaby и многих других. Снялась в фильмах «Annulaire, L», «Змей», «Париж, я люблю тебя».

http://www.kp.ua/
Актриса Ольга Куриленко: Моими партнерами были Элайджа Вуд и Пьер Ришар

За 10 лет девушка из Бердянска сделала успешную карьеру модели и нашла свою судьбу
На днях на экраны украинских кинотеатров вышел франко-немецкий фильм «Париж, я люблю тебя». Одну из ролей в нем сыграла модель и актриса из Украины 27-летняя Ольга Куриленко. Ошеломительная карьера обычной девчонки напоминает сказку о Золушке, которая вытащила счастливый билет.

Судьбоносная встреча в метро.

Олю прекрасно помнят в 16-й общеобразовательной школе Бердянска. Она училась в специализированном классе с углубленным изучением английского. На девочку уже тогда заглядывались мальчишки.

- Оля разносторонне развитый человек: играла на пианино, отлично рисовала, занималась танцами. Принимала активное участие во всех школьных постановках, - рассказала «КП» преподаватель театрального искусства Инна Каминская. - Проучилась у нас до десятого класса. Мы с ней поставили около двадцати разных сценок.

- Когда дочка была маленькой, я ей пообещала: если будешь хорошо учиться, летом отправимся путешествовать. После пятого класса мы с ней посетили Санкт-Петербург, а после шестого отправились в Москву, - рассказывает мама Оли Марина Алябушева, преподаватель изобразительного искусства в Бердянском педагогическом институте. - В российской столице с нами произошел один случай. В метро подошла женщина и объяснила, что собирается организовывать международное «Агентство звезд» и что девочке обязательно нужно попробовать пройти конкурс. Я удивилась: ведь Оля еще подросток. Тогда незнакомка взяла наши координаты и пообещала позвонить, когда дочь подрастет. Спустя несколько лет действительно раздался звонок. Нас пригласили на кастинг.

Пройти отбор оказалось трудно. Ольга немного не дотягивала до модельных стандартов: ее рост на тот момент был всего 1,73 м. Дирекция агентства долго сомневалась, но в последний момент решила дать юной украинке шанс.

Звезды были благосклонны.

- Дочка прошла двухмесячные курсы в Москве, а потом вернулась в Бердянск оканчивать школу, - продолжает мама модели. - Последовавшее вскоре предложение подписать контракт с французским агентством «Медисон» и обрадовало, и огорчило нас одновременно. Я видела, Оля очень хочет ехать, но боялась отпускать единственного ребенка так далеко. Я увлекалась астрологией, поэтому составила для дочери персональный гороскоп и увидела, что все будет хорошо. Только тогда я смогла принять окончательное решение.

В день, когда Ольга навсегда уезжала из Бердянска, пошел сильный ливень.

- Мы еще никогда такого не видели! Машины не могли ехать, и нам с трудом удалось добраться до аэропорта. Тогда я окончательно уверилась: это к удаче!

Поначалу Оля часто звонила домой, жаловалась и даже плакала.

- Представьте: в 17 лет оказаться одной в чужой стране. К тому же дочка тогда не владела французским, знала только английский. Да и шок от переезда был настолько сильный, что первую неделю во Франции она не могла выдавить из себя ни единого слова. Но потом постепенно освоилась и втянулась.

- Сколько я видела девушек, которые ленились, отказывались от кастингов, весь день валялись в кровати, - вспоминает Ольга. - Я же бежала туда, куда звали, и у меня всегда было желание победить. Работать приходилось много. Всего добилась сама, скопила деньги на квартиру, машину.

Украинская парижанка.

Свою первую роль в кино Оля получила в 2005 году. Режиссер Диана Бертран искала модель, которая смогла бы вести себя в кадре с партнером естественно. И оказалось, что нашей Куриленко это вполне под силу.

Ольге посчастливилось работать вместе с Элайджей Вудом, а в последнем фильме «Змей» она снялась с Пьером Ришаром.

- У меня остались самые положительные впечатления о Ришаре, - говорит Ольга. - Пьер намного старше, но разница в возрасте совсем не ощущалась.

На родину девушка приезжает нечасто. Она живет в Париже уже почти десять лет и чувствует там себя как рыба в воде.

- Дома бывает один, максимум два раза в год, а порой ей вообще не удается вырваться. Тогда сама еду к ней в гости. Она теперь совсем стала парижанкой. Даже мыслит по-другому.

За событиями в родной стране девушка следит по Интернету.

- Во время оранжевой революции постоянно звонила, интересовалась, что у нас происходит.

Первый брак Куриленко с французом сложился неудачно. Прошлой осенью Ольга во второй раз вышла за американца латиноамериканского происхождения Демьена Габриеля. Их познакомили друзья, когда девушка гостила в Нью-Йорке.

- Демьен очень добрый, умный и романтичный. Постоянно гоняет на мотоциклах. Мечтает о сыне. Хочет, чтобы тот катался вместе с ним.

Жених украинки организовал красивую свадьбу в Барселоне.

- Многое стало там для меня сюрпризом. Но, к сожалению, пока приходится жить на два дома, - признается Ольга. - Ведь я из Парижа, а он - из Америки. К тому же и у него, и у меня много работы. У Демьена есть семейный бизнес: фирма занимается производством и продажей аксессуаров для мобильных телефонов.

- Даже не получилось медового месяца, - вздыхает девушка. - Мы мечтали поехать отдохнуть в Индию. Я была там во время съемок ролика для рекламной компании Kenzo и очень хотела вернуться. В этой стране такие дружелюбные люди! И очень бедные. Мне хотелось им всем раздавать деньги. Если вдруг придется усыновлять ребенка, возьму маленького индуса.

***

P.S. Спасибі рекламодавцям Фокуса, бо "комсомолку" не читаю. ANDY:)

Фото Ольги Куриленко:

http://www.fashionmodeldirectory.com/models/olga_kurylenko/photos
http://www.fashioncosmos.com/Guest/Pashenka/indexpage30.html
http://photogallery.tiscali.it/donna/gallery.php?r=&id=6998
http://devine9.com/scans/bebe.php
http://dailynews.dayoo.com/gb/content/2004-05/17/content_1544012.htm
http://www.linternaute.com/cinema/fiche_diaporama/4/265.shtml
http://www.supermodels.nl/olgakurylenko
http://www.iceposter.com/posters/Olga_Kurylenko/
http://www.coolestmag.com/cbigimage.php?celebname=Olga_Kurylenko&imgname=Olga_Kurylenko1.jpg
http://www.zelig-fr.com/kurylenko_olga_0.html
http://www.sakala.ajaleht.ee/171205/esileht/artiklid/5019029_foto.php

http://bwgreyscale.com/adimg13/adv_7061.JPG
http://bwgreyscale.com/adimg06/adv_2945.JPG
http://bwgreyscale.com/adimg11/adv_5615.JPG

http://bwgreyscale.com/ads/bebe.html
(http://209.85.135.104/custom?q=cache:IbF0sFrKtJQJ:bwgreyscale.com/ads/bebe.html+Olga+Kurylenko&hl=ru&ct=clnk&cd=1)

http://bwgreyscale.com/ads/bisou_bisou.html
(http://209.85.135.104/custom?q=cache:TT5y0rKFUFoJ:bwgreyscale.com/ads/bisou_bisou.html+Olga+Kurylenko&hl=ru&ct=clnk&cd=2)

bwgreyscale.com/ads/gianni_bini.html
(http://209.85.135.104/custom?q=cache:DdE8Zjdhb0UJ:bwgreyscale.com/ads/gianni_bini.html+Olga+Kurylenko&hl=ru&ct=clnk&cd=4)

В метро... як це було...

Wed, 14 Mar 2007 11:15:28 GMT

Спонукало мене викласти фото станції метро Льва Толстого обговорення теми реклами в метро, започатковане http://zumka.livejournal.com/

Крізь призму часу...

Wed, 14 Mar 2007 08:18:48 GMT

Страшні фото...

Був у цих краях багато років тому... але фотографував у минулому році.

Украинские власти равнодушны к «цифровой» отрасли

Wed, 21 Feb 2007 09:12:26 GMT

Киев, Февраль 16 (Новый Регион, Ирина Бохно) – На Украине необходимо снижение государственного вмешательства в развитие Интернет и доработка законодательного поля – таковы итоги завершившегося в Киеве конгресса «Украина на пути к информационному обществу» и съезда Интернет Ассоциации Украины. Об этом читайте в материале обозревателя РИА «Новый Регион» Ирины Бохно.

Напомним, что впервые украинские деятели отрасли информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) собрались на подобный Конгресс в феврале 2005 года. Тогда состоялась широкая и, в соответствии с духом момента, романтически бурная дискуссия об эффективных технологиях взаимодействия бизнеса и власти.

Премьер Юлия Тимошенко тогда предложила подготовить ей данные о неотложных потребностях отрасли, а министр транспорта и связи в ее правительстве – Петр Порошенко – обещал советоваться с лидерами отрасли по ключевым вопросам ее развития и демонстрировал готовность «прислушиваться к профессионалам».

На той же встрече было объявлено о создании Общественного Совета по вопросам информационно-коммуникационных технологий. Совет подготовил доклад президенту Украины «О неотложных мерах по развитию информационного общества».

Однако уже вскоре власть показала лидерам отрасли, как на самом деле «прислушиваются к рекомендациям профессионалов»: из всего списка, предложенного Советом, в Национальную комиссию регулирования связи был назначен всего один человек, а главой Комиссии стал чиновник, против кандидатуры которого хором вопияла вся отрасль.
В дальнейшем не проходило и полугодия, чтобы представители ИКТ, включая даже старающихся обычно не выходить на передний план дискуссий мобильных операторов, не обращались с открытыми письмами к президенту, парламенту и правительству по поводу непрозрачности и коррумпированности деятельности НКРС.

Желанный диалог «между бизнесом, общественностью и властью» все же продвигался: совместными усилиями были организованы парламентские слушания по вопросам информационного общества; страна смогла, пусть не без трений, сформировать совместную делегацию на Тунисский форум. Наконец, во исполнение решений последнего был подготовлен и принят Закон об информационном обществе. Его, правда, следует отнести скорее к категории рамочных документов, поскольку механизмы его реализации еще предстоит разрабатывать.

Не случайно именно правовые вопросы нынешний Конгресс поставил на первое место. Присутствовавшие на нем главы профильных комитетов ВР, представители Минтранссвязи, НКРС, Антимонопольного комитета, общественных организаций предприятий связи различных форм собственности едва ли не в один голос говорили, что имеющийся сегодня комплект «телекоммуникационных» законов содержит нормы, перекрывающиеся или прямо противоречащие друг другу.

Представители бизнеса подчеркивали также, что некоторые их положения создают поле для административных злоупотреблений и сокращают конкурентную область. Кроме того – несмотря на то, что в прошлом году, наконец, был создан и Общественный наблюдательный совет при НКРС,– прозрачность работы этого регуляторного органа все еще оставляет желать лучшего. Так, один из
представителей НКРС открыто признал, что в Комиссии нередко рассматривается вопрос – какие вопросы обсуждать в присутствии Наблюдательного совета, а какие – нет,– что само по себе – опасный симптом.

Таким образом, если два года назад основной пафос Конгресса был – быть услышанными властью, светом интеллекта повести Украину в Европу, то нынче одной из главных задач лидеров отрасли становится сколь возможное сдерживание регуляторных устремлений власти. Похоже, что лозунг «страна будет прирастать интеллектуальными отраслями», под которым проходили приснопамятные парламентские слушания, практически отставлен: 3-й конгресс открылся в обстановке обострения политической борьбы в украинских верхах: НСНУ и БЮТ ведут дело к досрочным выборам в парламент, то есть – сперва к его разгону,– а следовательно, приближают очередную фазу политической и экономической нестабильности. Партия Регионов с союзниками озабочена сохранением контроля над правительством и развитием конституционной реформы,– судьба которой,
мягко говоря, зависла. Декларативным Законом об ИО отмахнулись от «назойливых
ИТ-мух» – и занялись своими делами.

В сущности, для «оранжевых» и «синих» равно – сырьевые, энергетические и перерабатывающие отрасли ценнее интеллектуальных: рулить, обдирать, дотировать, отнимать, продавать и захватывать первые понятней, прибыльней и политически эффектней.

Пример на более низком уровне: из множества рейдерских атак последнего времени только одна – и то довольно сомнительная – осуществлена в телекоммуникационной области. Да и та более отдает межучредительскими обидами, нежели серьезным экономическим действием. Захват предприятий неэлектронной формации – это получение власти над территорией, оборудованием и персоналом, коему обычно все равно некуда деться с градо(районо)образующего завода или из своей узкой специализации. Банальный же захват же, к примеру, компании по разработке ПО может предприниматься только ради его уничтожения. С точки зрения завладения, такие фирмы – как вода сквозь пальцы: программисты и менеджеры этого слоя – одна из наиболее мобильных категорий рабочей силы, а иного капитала, кроме интеллектуального, такие предприятия, в сущности, не содержат. Даже телеком – это хотя бы настроенная инфраструктура... которая «встанет», скажем, через недельку после ухода персонала. Оговоримся: телекоммуникационный «спрут», формируемый Ринатом Ахметовым (http://nr2.ru/kiev/79736.html),– иное дело: это вложения в будущее, которые можно даже – в случае крайне неприятного оборота политических дел – гипервыгодно продать. Но это – из тех исключений, что являются опорой правил.

Власти тащат Украину – в сопротивляющийся ЕС ли, в ЕЭП,– как страну аграрно-сырьевую. Ураинские аутсорсеры ПО и электронных услуг,– и без того изрядное шило в большой конкурентной заднице интеллектуального рынка Европы. И прагматичные политики готовы предъявить Украину Европе как страну сервисную,– понимая, что как «технодержаву» ее не потерпят. ИКТ по-прежнему не рассматривается как приоритетная отрасль – отсюда отсутствие экономико-правовых преимуществ,– таких как налоговые каникулы для инноваторов, например.

С экономической точки зрения – за два года отрасль пережила «революционный» всплеск персональных подключений к Интернет при существенно отложенном корпоративном спросе на каналы, технику и ПО в 2005-м году,– и затем размашистую реализацию этого спроса в 2006-м: такую, что целый ряд отделений международных ИТ-компаний в стране зафиксировал рост продаж в диапазоне от 40% до троекратного. Переходные процессы завершены, данный сектор экономики
вышел на определенную стабильность.

Его дальнейшее развитие может быть связано прежде всего с «очисткой» правил игры на рынке: преодолением противоречий в законодательстве и обеспечением подлинной прозрачности государственных регулирующих органов.

Тем временем, отечественные специалисты укрепляют международное положение украинского сегмента Интернет там, где это зависит исключительно от частной инициативы. Так, дочерняя структура ИнАУ – Украинская сеть обмена Интернет-трафиком (UA-IX) стала членом Euro-IX (http://www.euro-ix.net/) – международной Ассоциации, объединяющей 40 сетей обмена трафиком, расположенных в 23 странах мира. Участие в ней Украины не только способствует открытому обмену опытом и новыми идеями, но и позволяет координировать развитие UA-IX с учетом европейского опыта и в полном соответствии с международными стандартами, предоставляет пользователям более быстрый и в целом менее дорогой доступ к европейским Интернет-ресурсам, делает «виднее миру» отечественные ресурсы.

Судьба последних, кстати, все больше беспокоит тех, чьи компании, казалось бы, являются только «транспортом» для передачи информации. И это не случайно. Рынок доставки сигнала в стране достиг определенной степени насыщения: мобильных телефонов больше, чем граждан, а к Интернет подключились на сегодня все, кто хотел и мог. Рост интереса к высокотехнологическим услугам на этом этапе может происходить преимущественно за счет оригинального контента – того
самого содержимого сайтов, файловых коллекций, электронных магазинов, мобильного аудио и видео. По мнению представителей правления ИнАУ, в этом году Ассоциация ожидает вступления в свои ряды значительной группы компаний-разработчиков этого контента.

Однако, как полагает член правления ИнАУ Александр Ольшанский, как только контент станет заметным сегментом ИКТ-рынка страны, его тут же попыткаются подвести под государственное регулирование,– скорее всего, расширив полномочия НКРС. Речь, вероятно, может идти о тех или иных формах лицензирования Интернет-ресурсов,– о которые нынче ломают копья и в США, и в странах ЕС, и в России. Привычное ожидание избыточного вмешательства государства в эту уязвимую область, граничащую с областью прав человека и гражданских свобод, уже сейчас беспокоит ИКТ-специалистов: так или иначе, они занимаются хранением и предоставлением доступа к контенту, и правовая атмосфера вокруг него – это их будущие прибыли или потери.

За круглым столом конгресса несколько наших коллег задались вопросом – а на каком основании вообще государственные структуры должны регулировать то, что на 90% процентов не сами создавали, во что не вкладывали средств и труда? – И сами себе ответили: госорганы заинтересованы прежде всего в сохранении самих себя и своей нужности – а это возможно лишь при неуклонном расширении зоны контроля. Как мы видим, в области Интернет это происходит ныне едва ли не повсеместно.

«Новый Регион» в ближайшее время продолжит разговор о том, ожидает ли украинский сегмент Интернет наступление цензуры.
http://nr2.ru/kiev/105137.html

Как переносятся рабочие дни. Разъяснение Минтруда

Fri, 16 Feb 2007 12:51:21 GMT

С целью создания благоприятных условий для проведения праздничных и нерабочих дней и рационального использования рабочего времени Кабинет Министров Украины периодически принимает распоряжения относительно переноса рабочих дней. Об этом говорится в пояснении Министерства труда и социальной политики Украины относительно процедуры переноса рабочих дней.
Как сообщили ЛІГАБізнесІнформ в пресс-службе Минтруда, такие распоряжения Кабмина носят рекомендательный характер и дают возможность соответствующим образом изменять рабочие дни, однако окончательное решение относительно их выполнения или невыполнения принимает непосредственно руководитель предприятия, учреждения, организации. Поэтому все вопросы относительно переноса рабочих дней должны решаться работодателем самостоятельно посредством издания приказа или другого распорядительного документа.
В Министерстве подчеркнули, что в случае, если принято решение о переносе рабочих дней, изменяется график работы предприятия, учреждения, организации и норма продолжительности рабочего времени в месяцах, в которых внедрен перенос рабочих дней. Соответственно, все действия относительно предоставления отпусков, выхода на работу или оплаты больничных могут осуществляться на основании принятого на предприятии решения относительно переноса рабочих дней, т.е. по графику работы предприятия.

"Например, в 2007 году 5 января был перенесен на субботу, 24 февраля, поскольку в продолжительность отпуска включаются как рабочие дни, так и выходные. Работник, который 5 января находился в отпуске, 24 февраля должен выйти на работу. Этот день ему будет оплачен согласно законодательству", - сказали в ведомстве.
"Следует также отметить, что в случае переноса рабочего дня, который предшествует праздничному или нерабочему дню, на другой выходной день, для сохранения баланса рабочего времени за год продолжительность работы в этот перенесенный рабочий день должна соответствовать продолжительности предпраздничного рабочего дня, как это предусмотрено ст.53 Кодекса законов о труде", - подчеркнули в Министерстве.
"Пометки в табеле о причинах неявок на работу или о фактически отработанном времени, о работе в сверхурочное время или другие отклонения от нормальных условий труда должны быть сделаны на основании документов, оформленных надлежащим образом. Так, например, на основании приказа о переносе рабочих дней в табеле перенесенные рабочие дни должны отмечаться как выходные, а соответствующие субботы - как рабочие. Если работник в установленные выходные дни находился в ежегодном отпуске или на больничном, вносятся соответствующие пометки ("в" - ежегодный отпуск, "х" - временная нетрудоспособность)", - подытожили в Минтруда.
http://www.liga.net
http://news.liga.net/news/N0707308.html

Не курить! Кто не курит - не смотреть! цензуре.нет

Fri, 16 Feb 2007 12:13:28 GMT

БОРЬБА С КУРЕНИЕМ В ЕВРОПЕ (ОЧЕНЬ ЖЕСТОКИЕ ФОТО)

В метро с Visa

Tue, 13 Feb 2007 08:37:54 GMT

http://news.finance.ua/ru/~/1/0/all/2007/02/13/93341
В первом полугодии этого года заработает совместный проект столичной подземки с платежной системой Visa International. Об этом в конце прошлой недели заявил глава московского метрополитена Дмитрий Гаев. Российские банкиры приветствуют инициативу руководства метрополитена, однако полагают, что технологии, необходимые для производства таких карт, будут доступны лишь крупным российским кредитным организациям.

На первой стадии проекта к "приему" карт Visa будут подготовлены турникеты на центральных станциях метро. По словам Гаева, время прохода через турникет по банковской карте не будет превышать время прохода по карте метрополитена.

"Этот опыт мы переняли у метрополитена Нью-Йорка, но наша система будет работать быстрее, так как трансакция при проходе через турникет будет проходить моментально, а не через две минуты, как у американских коллег", заявил он. Правда, пока не ясно, будет ли сервис доступен для карт с магнитной полосой.

В настоящий момент проехать в метро по банковской карте с чипом могут клиенты "Банка Москвы". Деньги с их карточек списываются раз в месяц, причем чем чаще пассажир ездит в метро, тем дешевле обойдется ему проезд. Однако, банк пока не готов распространять функцию оплаты проезда на все свои карты, например дебетовые для клиентов "с улицы".

Теперь же Московский метрополитен готов работать не только с Банком Москвы, но и с другими кредитными организациями, которым доступны технологии Visa. Не исключено, что этот бизнес может оказаться весьма доходным для кредитных организаций. По крайней мере, Банк Москвы своими результатами доволен.

"Могу сказать, что наш проект прибыльный. Правда, пока не все люди еще до конца поняли, что оплата проезда банковской картой наиболее удобна", - рассказал управляющий директор блока розничного бизнеса Банка Москвы Александр Шерстюков.

Московский метрополитен в 2008 году планирует полностью перейти на использование бесконтактных смарт-карт (карта с чипом) для оплаты проезда. По словам Гаева, бесконтактные карты удобнее и надежнее магнитных билетов, увеличивают пропускную способность турникетов. Еще один плюс смарт-карт - более высокая степень защиты. Стоимость бесконтактных билетов соответствует стоимости аналогичных магнитных билетов, действующих в Московском метрополитене.

http://www.uabanker.net/daily/2007/02/021307_0830.shtml

Андрей Курков - украинский писатель и сценарист

Wed, 07 Feb 2007 12:13:18 GMT

http://www.e-news.com.ua/online_conferences/25

Стенограмма от 7 февраля он-лайн конференции известного писателя и сценариста Андрея Куркова.
Тема: Современная литература или что читают в Украине.

Андрей Курков – один из немногих отечественных писателей, книги которого популярны и читаемы за пределами Украины. О нем говорят, что он гораздо известнее за границей, чем на родине. Член европейского ПЕН-Клуба и киноакадемии (самого престижного писательского клуба в мире.)
Автор книг:
«Не приведи меня в Кенгаракс» (1991), «11 необыкновенностей» (1991), «Бикфордов мир» (1993) и другие.
Киносценариев к фильмам:
«Исход» (1990), «Яма» (1991), «Воскресный побег» (1992), «Ночь о любви» (1992), «Елисейские поля» (1993), «Смерть постороннего» (1996).
Все интересующие Вас вопросы Вы сможете задать нашему гостю по электронному адресу: press@mnemosoft.com

Андрей. На Ваш взгяд когда в украине прекратится вытеснение украиноязычной литературы с магазинных прилавков
ответ:
Вытеснение украиноязычной литературы прекратилось уже года 3 назад. За последние 3 года тиражи современных украинских писателей возросли примерно в 2-3 раза. Сейчас в издательстве "Фолио" печатается уже третий тираж последней книжки Наталки Сняданко, книги Юрка Андруховича иногда раскупаются за 2-3 дня, но, к сожалению, менеджеры книжных магазинов очень часто забывают их вовремя дозаказывать. Я думаю, что львовская книжная ярмарка ежегодно доказывает, что количество новых украинских книг и украинских авторов растет иногда намного быстрее, чем мы сами это замечаем.

Сергей 13:21
Что нужно начинающему писателю, чтобы добиться успеха в Украине?
ответ:
Очень много самоуверенности, иммунитет против зависти и псевдокритики, и огромная работоспособность. Кроме того, надо всегда оставаться открытым для общения. И даже если с тобой не хотят общаться по поводу твоей поэзии или прозы, надо научиться вежливо себя навязывать. Но а главное - это не ждать, что успех может прийти сразу или через год. Хотя пример Любка Дереша, написавшего свой роман "Культ" в 17 лет, а в 18 его издавшего и ставшего культовым среди молодых читателей должен вдохновлять начинающих писателей, но не должен их расслаблять. В любом случае я думаю, что добиться успеха сейчас намного легче, чем это было в советское время.

Сергей 13:19
Добрый день!
Скажите пожалуйста, над чем Вы работаете сейчас, и будет ли продолжение истории о приключениях пингвина?
ответ:
Третьего романа про пингвина Мишу. я думаю, не будет. Нельзя злоупотреблять успехом. Но у самого пингвина Миши будет другое продолжение. В Англии готовится художественный фильм по первому роману, и недавно в октябре Би-Би-Си в Лондоне выпустила 90-минутную радиопьесу по роману. Для детей я собираюсь написать несколько сказок про пингвина Мишу и девочку Соню. Эти сказки как бы выйдут из контекста из первой книги.

Вера 12:54
Андрей, о чем Вы мечтаете? каким достижением в жизни гордитесь больше всего?
ответ:
Мечтаю иметь возможность на подольше уезжать в село. У меня дом в Житомирской области. Может быть, когда-нибудь перееду туда навсегда, как переехал в Кончу-Озерную Павло Загребельный. Материальных мечтаний у меня, увы, нет. Еще мечтаю, что мои дети будут хорошими читателями и не станут писателями. А что касается гордости, то она у меня умеренная и горжусь я всего лишь тем, что исполнил свою давнюю мечту - стать профессиональным писателем.

Вита 12:49
Вы дружите с кем-то из членов европейского ПЕН-клуба?
ответ:
Европейский ПЕН-клуб - это на самом деле много национальных ПЕН-клубов. У меня есть друзья в английском ПЕН-клубе, в норвежском, в других. Но я никогда не спрашиваю своих иностранных друзей-писателей, являются ли они членами ПЕН-клуба. А из друзей могу назвать Френсиса Кинга, Орхана Памука, Ника Хорнби, Томаса Брюссига. Все, кроме Ника Хорнби, уже приезжали в Киев.

Кузя 12:45
Похожи ли герои ваших книг на вас или ваших знакомых? Как к вам приходят сюжеты: во сне, за завтраком... как протекает сам творческий процесс?
ответ:
Герои всегда на кого-то похожи. Главный герой очень часто похож на меня, но не полностью. На самом деле, я написал половину своих романов, как фальшивые автобиографии. В моих романах есть очень много моих друзей, в том числе и под своими фамилиями, даже квартиры и галереи настоящие. Так, например, в романе "Последняя любовь президента" президент Бунин пьет водку ночью в галереи "36" на Андреевском спуске, а угощают его Александр Миловзоров и Сергей Тернавский, обитатели этой галереи. Час назад я туда заходил, они до сих пор там обитают. Правда, водку в этот раз не пили. Идеи приходят в любое время суток, только не во сне. А пишу обычно с самого утра. Когда не было детей, садился за компьютер с 5 утра и до 11-12 успевал написать до 20 страниц прозы. Сейчас намного сложнее, сначала отправляю детей в школу, потом иду в свой кабинет. График процесса сдвинулся на 4 часа. И теперь редко, когда удается начать работать раньше 9 утра.

Valentina 12:16
Правда ли, что Вы коллекционируете граммофоны? Мне интересно, у Вас большая коллекция? Откуда их берете и где храните?
ответ:
У меня два граммофона и 9 патефонов. Больше я не коллекционирую. Даже эту коллекцию пришлось развести по трем домам, чтобы не мешала. Зато у меня есть около 1000 старых пластинок, начиная с конца 19 века, которые я иногда с удовольствием слушаю. Пластинки я покупал когда-то на Сенном рынке, в антикварных - за рубежом, а все патефоны и граммофоны нашел в Киеве.

Шурик 11:17
Почему Вы не иммигрировали из Советского Союза, у Вас же была тысяча возможностей?
ответ:
Наверное, потому что была тысяча возможностей. Если серьезно, то я никогда не хотел быть иностранцем. И если бы иммигрировал, то стал бы им и всегда бы ощущал себя чужаком, как ощущают себя в разных странах многие мои уехавшие друзья. Я и так до 6 месяцев в году путешествую за рубежом и каждый раз с радостью возвращаюсь домой, в Киев. Надеюсь, что никто не обидится, если я скажу, что Киев - это больше чем Советский Союз, и не меньше чем вся Украина вместе взятые.

Алфёров Андрей 11:15
Здравствуй Андрей!
Ответь, пожалуйста, на каверзный вопрос: как ты думаешь, когда Украина таки войдет в парадигму собственных сценариев развития?
И чем они отличаются от сценариев твоей "Последней любви президента"?
И кто же- (KTO-WHO is?) эти гиганты украинского возрождения - по твоему мнению.
Заранее спасибо за краткий ответ.
Алфёров Андрей
ответ:
Мне кажется, что придется ждать совсем новое поколение политиков, которое не будет ждать от политики материальной выгоды. Я не думаю, что Украине обязательно (как России) иметь собственную агрессивную идеологию и однопартийную систему, но какую-то форму политического развития новые политики должны будут изобрести. Именно изобрести, потому что ситуация Украины - уникальна, и копировать системы других стран не имеет смысла.

Василий 11:14
Как можно "заставить" (в хорошем смысле этого слова) детей, молодых людей читать книги? Ведь сейчас главными конкурентами книги являются ТВ и компьютер.
ответ:
Гарри Потер победил и компьютер и ТВ, но для молодых читателей прямой путь к чтению - через фантастику. Дети многих моих друзей зачитываются книжками Лукьяненко, Лазарчука, Олди и, я думаю, разобравшись с фантастикой, они продолжат чтение и другой литературы.

Люся 11:12
Андрей, скажи, кто Ваш самый любимый писатель (классик) и чьими произведениями из современников Вы зачитываетесь?
ответ:
Самый любимый писатель Андрей Платонов. Еще с большим уважением отношусь к прозе Максима Горького, к ранним Катаеву и Каверину, к Борису Пильняку и Константину Вагинову. Из современников могу отметить только авторов отдельных книг Поля Остер, Ник Хорнби, Марк Хеддон и уже упомянутые мною Тарас Прохасько, Мария Матиос, Сергей Жадан и Олесь Ульяненко. Отдельно можно еще упомянуть Евгения Пашковского для самых смелых читателей.

Оля 11:09
Сколько лет Вам было, когда Вы написали свое первое эссе или рассказ? и чему оно было посвящено?
ответ:
Первый настоящий рассказ я написал в 1975 году. Он был посвящен похоронам моей бабушке в Пуще-Водице. Похороны были в 1967 году, но я до сих пор их очень хорошо помню. Следующие рассказы были все смешные, я пытался стать юмористом.

Ия 22:38
Здравствуйте Андрей! Рада снова с Вами пообщаться.
Как раз сегодня мы Вас обсуждали с сестрой - я ей показала свою фотографию с Вами, сделанную на фуршете стипендиатов фонда Пинчука . Она тоже Ваша большая поклонница (ее любимая книга "Сады господина Мичурина", а мои - "Любимая песнь космополита" и все про пингвина Мишу. ) Обсудили и постановили, что равных Вам среди писателей на Украине нет. А среди мировых - Вы достойный их достойнейших. Примите этот как комплимент.
Помню очень давно, лет 6 лет назад , я ехала с Вами в маршрутке. Вы читали книгу. Я аккуратно пыталась заглянуть - что же читают члены европейского пен-клуба. Вы читали Чингиза Айтматова. (Вообще-то я практически всегда интересуюсь, что читают люди в общественном транспорте - жаль, последнее время практически только газеты). Мой вопрос - какие книги Вы сейчас читаете? Спасибо. Пишите еще.
ответ:
Большое спасибо за добрые слова. особенно большое спасибо сестре за то, что она любит Мичурина. Мне эта книга самому очень нравится. Сейчас стараюсь читать современную украинскую литературу, но редко дочитываю книги до конца. Из дочитанных - "Солодка Даруся" Марии Матиос, "Непростi" Тараса Прохаська. Читаю с удовольствием и советскую литературу 30-х годов. Сейчас перечитываю двухтомник Константина Паустовского "Повесть о жизни". Это самая лучшая книга о старом Киеве. Мало кто знает, что Паустовский, как И Илья Эренбург - киевляне.

Ольга Буга 21:52
Доброго дня, шановний пане Андрію! Завжди з великим задоволенням, інтересом та легкістю читала і надалі читатиму ваші твори. Щиро зичу Вам творчого натхнення, домашнього затишку і підтримки від рідних та близьких.
Шкода, що коли ви були в Загребі 05.12. 2005 р., не вдалось відвідати ваш творчий вечір, а дізнались про нього з публікацій місцевої преси. Наскільки нам відомо, хорватський переклад вашого твору "День народження Пінгвіна" користується тут популярністю. Хочу запитати, чи буде ще здійснюватись переклад ваших творів хорватською мовою? Якщо маєте в найближчих планах відвідання Хорватії, будемо раді Вас бачити в Посольстві України. Щасти Вам!
ответ:
Зараз друкується новий тираж "Пікніка на льду" і в роботі переклад на хорватську, роману "Закон равлика". Також вже вийшла книжка "Добрий янгол смерті" хорватською і планується на наступний рік переклад "Останньої любові президента". Сподіваюсь, що приїду на презентацію однієї з цих книжок. Щиро дякую за запрошення, обов"язково завітаю і в посольство.

СІВЕРЯНИН 21:00
Шановний пане КУРКОВ! Ви вважаєте себе російськомовним українським письменником чи космополітичним?
ответ:
Одно іншому не заважає. Але звичайно я є українським письменником російського походження. Головне, паспорт у мене український і податки з гонорарів, які отримую за кордоном, я сплачую в Україні.

Зоя 19:09
Чи вдалося вам поспілкуватися з Пауло Коельо під час вручення стипендії Завтар.UA і про що? Чи бували колись у Будинку письменників, що в Ірпені (під Києвом)?
ответ:
В Ірпені бував багато разів. Із Пауло Коельо теж поспілкувався в Гостомелі на авіазаводі, домовились під час наступного його візиту випити чаю разом. Ми вже один одного знаємо, у нас спільний агент по авторських правах.

http://www.e-news.com.ua